Підготовка до ЗНО


Програма ЗНО

Як написати власне висловлювання

Підготовка до ЗНО

ВІдеоуроки Анни Огойко

Лайфаки з української мови

Українська література в ілюстраціях( пройди тест)

ЗНО в картинках: українська література


ЗНО в картинках: українська мова

Пройдіть веб-квест

https://web-questpreparingforaneia.blogspot.com/


Тема 1. Усна народна творчість (фольклор)
Календарно-обрядові  пісні
(найдавніший вид фольклору)
Суспільно-побутові  пісні
Родинно-побутові
пісні
Пісні Марусі Чурай (давньогрецька Сапфо)
Полтава
Історичні пісні
Весняний цикл: веснянки,

літній цикл: русальні, купальські, петрівчані, косарські, жниварські,

зимовий цикл: колядки, щедрівки

«се не  прості поетичні прикраси-перебільшення: се магічні закляття на щастя…»

лірика;
язичницькі елементи;
дійство;
намагання задобрити сили природи.
рекрутські, солдатські, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, козацькі, стрілецькі, робітничі


Пісні про кохання,
сімейне життя, пісні про трагічні сімейні обставини, пов´язані з втратою членів сім´єї (вдовині, сирітські),
колискові, весільні поховальні голосіння замовляння
жартівливі, коломийки, частівки
1. «Засвіт встали козаченьки»:
Визвольна війна проти ляхів (поляків), 1648 р., Маруся проводжає козака у похід

2.«Віють вітри, віють буйні»: починається нею «Наталка Полтавка», сум


1.«Чи не той то хміль»:
Б.Хмельницький, Жовті Води, Визвольна війна, 1648 р.,
Золота Вода, Золотий Брід, Берестечко

2. «Ой Морозе, Морозенку»:
Савур-могила, Морозенко, монголо-татарська навала,
«Твої думи, твої пісні не забудуть люди»
Народні  балади

О. Дей назвав баладу «епосом нещасливих людських доль»

Метаморфози (перетворення), загибель
Народні  думи
заспів (зачин, «заплачка»);
основна розповідь;
закінчення («славословіє»).

Героїзм
Ліризм              дієслівне римування
імпровізація     речитатив
ретардація (уповільнення)
доба Хмельниччини і гетьманщини
  1. «Ой летіла стріла»
(три зозулі, син, удова, Дунай)

1. «Маруся Богуславка»
 (Богуславка,    запорізькі козаки, Маруся визволяє 700 невільників-козаків з неволі), Великдень


Тема 2. Давня українська література
«Повість  минулих літ»
(монументальна л-ра)


Епос (проза)
«Слово про похід Ігорів»
(орнаментальна л-ра)


Ліро-епос (віршована розповідь)
Григорій Савич Сковорода
(український Сократ, Горацій, бароко, «мандрівний філософ»
«Світ ловив мене, та не спіймав», родоначальник літературної байки, Сумщина, Харківщина)
оригінальна давня українська література;

княжа доба;

літопис;

події від створення світу до часів Нестора Літописця (1113);

друга назва — «Початковий літопис».

Це літопис XII ст. Перша редакція була створена в 1113 році монахом Києво-Печерського монастиря Нестором.

апостол Андрій Первозванний, Кий, Щек, Хорив, Либідь, Аскольд, Дір,
Ольга, Олег, Ігор

Царгород (Стамбул)


Дніпро

оригінальна давня українська література;
княжа доба;
героїчна поема;
події 1185 р.

Заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів.

1. Вступ (пісня Бояна) – роздуми автора над манерою описування подій.
2. Основна частина (кілька оповідань):
– виступ Ігорової дружини;
– похід;
– битви з половцями;
– сон і «золоте слово» Святослава;
-«плач Ярославни»;
– втеча Ігоря з полону;
3. Закінчення (величання Ігоря, князів і дружини).

«Віщий» сон і «золоте слово» князя Святослава є центральним епізодом

Ігор, Святослав (батько Ігоря та Всеволода), Ярославна, Гзак, Кончак,
Овлур (допоміг утекти Ігорю з полону),
Боян (мислью по древу розтікся)

Затемнення сонця,
сили природи
Дон, Дінець
Вовк, тур, сокіл
Оригінал твору відкрив граф А.Мусін-Пушкін(1800)
1. Афоризми Г. Сковороди:
лаконічність;
глибока узагальнена думка;
мудрість.
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Бери вершину і матимеш середину.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.

2.«Бджола та Шершень» (епос, проза)
(зі збірки «Байки Харківські»)  Байка в прозі) з двох частин:
Фабула (розповідь)
Сила = мораль (висновок, повчальна частина)
Ідея «сродної праці» - праці за нахилом. Кожна людина повинна займатись улюбленою справою, тоді вона буде щасливою і принесе користь суспільству.
Збірку “Басни Харковскія” Г.Сковорода присвячує своєму приятелю П.Панкову.


3. «Всякому місту звичай і права» (лірика, вірш)

(пісня №10) зі  збірки
 «Сад божественних пісень» (30 пісень)
Вірш (соціальна сатира)
перероблена пісня використана в «Наталці Полтавці»
чисте  сумління,
чиста совість, як кришталь
4. «DE LIBERTATE» (про свободу)
(лірика, вірш)

ліричний вірш
(вірш-пісня)
(громадянська лірика)
Воля,
Вольність,
свобода,
Богдан Хмельницький

Тема 3. Нова українська література (ХІХ ст.)
Іван Петрович Котляревський
(Полтава, Письменник, автор першого твору нової української літератури — поеми «Енеїда», «батько» нової української літератури)

музика М. Лисенка
Григорій Квітка-Основ`яненко
(Харків, Основа,
справжнє ім’я – Григорій Квітка,
сентименталізм,
автор першого прозового твору-повісті, «творець людової повісті»,
«батько прози»)
Тарас Григорович Шевченко
(Моринці, Черкащина)
Похований на Чернечій горі біля Канева
Основоположник нової української літератури.
Кобзар
«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі Він був селянський син і став князем в царстві духа» (І. Франко про Шевченка).
Пантелеймон Олександрович Куліш
батько історичного роману», «перворядна зірка в нашому письменстві», великий знавець української мови)
1.Поема «Енеїда» (1798, 1826),  30 років писав,
ліро-епос; на сміх підняли;
бурлескно-травестійна поема;
перший твір, написаний живою народною розмовною мовою;
1798 р. — вихід перших трьох частин у Петербурзі;
складається з шести частин;
початок нової української літератури;
перелицьована «Енеїда» Вергілія;
Еней (парубок моторний),
Низ та Евріал (вірні друзі), Латин, Лавінія, Турн, Амата,
Анхіз (батько),
Венера (мати, з воєнними жила), 
Сивілла (відьма),
Дідона (спалила себе),
Юнона (суча дочка, капосниця),
Цірцея (чарівниця), Зевс, Еол, Меркурій, Нептун

2. «Наталка Полтавка»
Соціально – побутова драма. (малоросійська опера)
композитор – М.Лисенко.
Горпина Терпилиха (вдова), Наталка (дочка);
Микола (далекий родич Терпилихи),
Петро (коханий Наталки); возний Тетерваковський, виборний Макогоненко.
«Маруся»

побутова сентиментально-реалістична повість.

Тема — життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу.

Джерела повісті —українські балади, пісні про кохання, весільні пісні, традиційні народні обряди, народні голосіння, фольклорні мотиви любові, розлуки, смерті закоханих.

Конфлікт— на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати єдину доньку за бідного парубка-рекрута.

Наум Дрот і Настя Дрот,
Василь (свитник), Маруся Дрот (померли обоє; прощалися на цвинтарі),
Олена (подруга)
1.«Катерина» (соціально – побутова поема, присвячена В.Жуковському,
згусток болю,
«байронова поема»
Катерина, її батько, мати, син Івась, москаль Іван)

2. .«Гайдамаки»
Поема (історико–героїчна) ліро-епічна,
Коліївщина, 1768,
Ярема Галайда (не істор. постать),
Оксана – кохана Яреми, титар (батько її),
Лейба (жид),
Максим Залізняк,
Іван Гонта
(убив синів) – історичні  постаті.

Чигирин, Лисянка, Лебедин, Умань

3. «Сон»
(«У всякого своя  доля »)
(три частини: Україна, Сибір, Петербург; Сатирична поема
(перший в укр. літ. твір політичної сатири, «удар на гниль»)
4. «Кавказ»
(присвячено Якову де Бальмену, горці, Прометей, сатирична поема з елементами лірики та героїки),
«Борітеся — поборете!», інвектива


5. «Заповіт» (ліричний вірш)

6.. «І мертвим, і живим, і ненародженим» (послання, суцільний ліричний монолог, критика укр.еліти)
«Чорна рада»
Перший історичний  роман
(роман-хроніка 1663 року)
Джерело: рукописні  козацькі літописи (Самовидця та Грабянки)
Зображення історичних подій у Ніжині 1663р. – доби Руїни.
(смерть Б.Хмельницького, боротьба за гетьманування)
Яким Сомконаказний гетьман Лівобережжя (гарний),
Іван Брюховецькийкошовий отаман Запорізької Січі (плюгавенький),
Кирило Тур (сильний),
Полковник і панотець Шрам (досвідчений), його син Петро Шраменко.
Михайло Черевань, його дружина Меланія, дочка Леся.
Божий чоловік,
Василь Невольник (служить у Череваня)
Гвинтовка, Пугач (січовий дід),
Васюта, Вуяхевич, «недоляшок» (Тетеря)
Тема 4. Нова українська література ( кінець ХІХ-поч.ХХ ст.)
Іван Нечуй-Левицький
(справжнє ім’я –
І.С. Левицький)
«Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України»
Панас Мирний
Полтавщина
(справжнє ім’я –
П.Рудченко)
«перший симфоніст української прози» 

Полтава-Гадяч
Іван Карпенко-Карий
(справжнє ім’я –
Іван Карпович Тобілевич)

 «Театр корифеїв» (брати Тобілевичі), був одним із батьків новочасного українського театру
Іван Франко
Нагуєвичі, Дрогобич, Львівщина
Каменяр
Боротьба!!!
«Кайдашева сімя»  (соціально – побутова повість,
після реформи 1861 р., село  Семигори,
«арена людських пристрастей»,

Маруся Кайдаш (економша, панська куховарка),
Омелько Кайдаш (набожний, пияка),
Карпо (ніколи не сміявся) і
Лаврін (лагідний, веселий) – сини,
Мотря (виколола свекрусі око, бойова, бриклива, кусюча, з перцем) і
Мелашка (ніжна, гарна) - дружини синів,
баба Палажка
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
(4 частини)   

Панас Мирний
І. Білик (2 автора)

Соціально – психологічний роман

30 розділів;

перший «роман з народного життя»,

« будинок з багатьма прибудовами і надбудовами»

100 років історії села Піски

доля правдошукача – бунтаря,
«пропащої сили»
 Чіпки Варениченка

Чіпка(   ) Варениченко, його мати Мотря,
батько Іван Вареник (Притика, Хрущ, Хрущов),
баба Оришка;
друг Грицько Чупруненко і його дружина Христя; «друзі» Чіпки – Матня, Лушня, Пацюк;
москаль Максим і його дружина Явдошка, дочка Галя   (     ) (польова царівна);
пани Польські.
         
першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя

Сцена ж мій кумир, театр — священний храм для мене!

«Мартин  Боруля» 
драма;
трагікомедія;
в основі сюжету справжній факт;
автобіографічність;
дворянство як міф про краще життя;
спорідненість із комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»

Мартин Боруля (марить дворянством),
Палажка (дружина), Степан (син, відправляють його вчитися),
Марися (дочка, любить Миколу Гуляницького), Трандалєв (повірений), Красовський (поміщик),
Гервасій Гуляницький (батько Миколи), Омелько (наймит, вони лаються з Мартином), Націєвський (за нього хочуть віддати Марисю)
1.«Мойсей»
Філософська поема

пролог і 20 пісень

Біблія, вождь

«Народе мій замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу…»

Пророк 40 років водив євреїв по пустелі у пошуках «землі обітованної

Зображення смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом

Мойсей, єврейський народ, супротивники Мойсея –
Датан і Авірон,
демон пустелі Азазель
2.«Гімн» («Вічний революціонер»)

Збірка «Із вершин і низин»
Гімн (ліричний вірш)
(громадянська лірика)
Заклик до боротьби народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу

«вічний революціонер, дух, що тіло рве до бою…»
3. «Чого являєшся мені у сні?»

Збірка «Зівяле листя» (підзаголовок «Лірична драма»)
Ліричний вірш став популярним романсом

Інтимна лірика
Нерозділене кохання



Михайло Коцюбинський

Великий сонцепоклонник

Модернізм (імпресіонізм)
Ольга Кобилянська
Буковина
Гірська орлиця,
пишна троянда,
робітниця свого народу, німецька мова – перші твори, Європа,
модернізм (символізм, неоромантизм)
Леся Українка
Волинь
(справжнє ім’я –
Лариса Петрівна Косач-Квітка)
«Горда волелюбна і ще й тому народолюбна людина – ось ідеал»      
Дочка Прометея
Неоромантизм
Микола Вороний

зачинатель  українського  модернізму,
поет-естет,
актор «Театру корифеїв» 
Модернізм (символізм)

1. «Intermezzo»
Гімн сонцю
Епос
Новела (психологічна)
Митець, утома, природа, залізна рука города,
три білих вівчарки, жайворонок

2.« Тіні забутих предків»
епос;
повість;
зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст.
в гармонії з природою, традиціями й звичаями;
поєднання язичницьких і християнських вірувань;
оспівування високого й красивого почуття кохання;
Іван та Марічка — українські Ромео і Джульєтта;
збирання матеріалу для повісті в с. Криворівня;

екранізація твору Сергієм Параджановим.,

Гутенюки-Палійчуки, збереження роду

Іван Палійчук  
(19-а дитина, 20),
Марічка Гутенюк (пісні складала - коломийки),
Палагна (дебела),
Юра (мольфар) Чугайстир, Нявка, Щезник, Арідник
Трембіти, плай, полонина, маржинка, легінь, ватра, флояра, черес
Річка Черемош
Повість «Земля»
епос;
психологічна повість;
присвята батькові Юліанові;
символізм;
людина і земля;
братовбивство
(тема Каїна й Авеля);
гуцульська родина,
життя буковинських селян,
Івоніка Федорчуктрудолюбивий селянин, закоханий у землю;
Марія Федорчукйого дружина, любляча мати, трудолюбива й дещо скнарна (заощадлива);
Михайло Федорчукстарший син, залюблений у землю, трудолюбивий, відданий у рекрути, закоханий в Анну, убитий Савою;
Аннабідна наймичка, кохана Михайла;
Сава Федорчукмолодший син, лінькуватий, хитрий, заздрісний, забобонний, братовбивця;
Рахірадвоюрідна сестра Сави, його коханка й дружина, зла й підступна;
вуйко Григорій — батько Рахіри, криводух, ледар, п’яниця, фальшиво свідчив проти Івоніки;
Докія Чоп'як — добра ґаздиня, віддає доньку Парасинку за нелюба Тодорика, сина Онуфрія Жемчука;
Василь Чоп’як — чоловік Докії, п’яничка; Петро — старий добрий чоловік, одружується після смерті Михайла на Анні; Онуфрій Лопата. кінець XIX ст., події розвиваються понад 10 років.
Село Д. недалеко від ріки Серет на Буковині
1.«Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь»),
збірка «На крилах пісень»,  
лірика,
драматичний монолог,
градація
«хочу крізь сльози сміятись», «на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки»,  «я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать», «я не дам свому серденьку спати».
Сізіф
Надія, сподівання
2. «Лісова пісня»
Драма-феєрія

Єдність людини і природи
фантастично-казковий сюжет

Мавка (лісова царівна),
Лукаш, його мати, дядько Лев;
Килина, діти Килини, хлопчик,
Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні,
«Той, що греблі рве»,
«Той, що в скалі сидить», Доля.
«Блакитна Панна» Ліричний вірш, пейзажна лірика
весна
Збірка «З журбою радість обнялась»




Олександр Олесь (справжнє ім’я – Олександр Кандиба),
батько Олега Ольжича, найпопулярніший поет-лірик початку XX ст.

1.«Чари ночі» романс,  інтимна лірика,
краса життя, краса кохання – над усе
Фауст
«Сміються, плачуть солов’ї…»

2. «О слово рідне! Орле скутий!..» ліричний вірш, патріотична лірика
поетичні роздуми про швидкоплинність життя,
монолог-звертання ліричного героя до рідного слова

Тема 5. Нова українська література (ХХ ст.)
Павло Тичина
Кларнетизм («кольоровий слух», «слуховий колір», аристократичність духу, поетичний всесвіт, філософська ідея всеєдності)

Феномен доби

Музикальність

збірка «Сонячні кларнети»
(з'явилася під впливом вірша Миколи Вороного «Блакитна панна»)
Максим Рильський

«Київська група неокласиків»
«На теми, що нові, античний вірш складаймо»
Микола Зеров

«Київська група неокласиків» (лідер)
«На теми, що нові, античний вірш складаймо»

Розстріляне відродження
Майстерно володiв поетичною формою сонету
(чотирнадцяти-рядковий вірш)
Микола Хвильовий

Харків

(справжнє ім’я –
Микола Фітільов)

Літературна дискусія 1925-1927рр. - ініціатор

ВАПЛІТЕ



1.«О панно Інно»
інтимна лірика,
нестерпна туга за втраченим коханням, поєдна­на зі світлим спогадом про нього

2.«Пам’яті тридцяти»
 Бій під Крутами, Аскольдова могила, 1918 рік,
30 студентів,
України цвіт,
Каїн

3.«Ви знаєте, як липа шелестить…»
інтимна лірика,
світле й радісне почуття кохання весняної ночі




«Молюсь і вірю...»

інтимно-філософська лірика

вірш-рефлексія

молодечий оптимізм, відчуття польоту, як прекрасно жити на цьому світі

життєствердний мотив

голуби (символи миру, кохання), синя глибина ( небо, символ свободи, почуттів)

ліричний герой клянеться, що буде жити, доки дозволить йому «дух життя»
«Київ – традиція»

Сонет

збірка «Сонети і елегії»
Київ захоплює своєю красою й величчю

Данпарштадт («Дніпрове місто»)

громадянська лірика (історіософська
готи, нормани,
Болеслав I Хоробрий,
Лясота Еріх ,
Левассер Де Боплан Гійом 
«Я  (Романтика)»

Новела

Роздвоєність душі головного героя

Присвячена «цвітові яблуні»
 М.  Коцюбинського

твір «силою
своєю не має собі аналогій в новітній прозі»
революція
«загірна комуна»
«Я чекіст, але я і людина» (син-комуніст ростріляв матір)

Фанатизм

Я (главковерх чорного трибуналу), доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат, мати, черниці

Мати і Божа мати Марія

Три частини – три душевних стани героя



Юрій Яновський
Неоромантизм
Сміливий  новатор  в  українській  літературі XX ст. , один із  найяскравіших  представників неоромантичної течії в ній,
співець  нового  часу 
Володимир Сосюра

Валер’ян Підмогильний

Остап Вишня
(справжнє ім’я –
Павло Губенко)-
у 20-х рр. ХХ ст.був «королем  українського тиражу», увів  в  українську  літературу  різновид  гумористичного  оповідання - усмішку.
Підтримав і заохотив
В. Еллан-Блакитний
Творець «країни веселої мудрості» (О.Гончар)
Роман у новелах «Вершники» -
новела «Дитинство»
епос
життя Данила Чабана та історія його роду, що уособлює шлях українського народу утвердження віри в нетлінну вартість національних основ буття, спадковість поколінь, духовну пам’ять; оспівування міцних родових традицій (опис Вербної неділі, Великодня, Білого тижня, Сорока святих)

Місце дії новели — безкраїй степ, «український Техас», Це ніби екскурс в історію свого народу, його звичаї, у яких відображається ментальність українців.

Розповідь старого прадіда Данила  (малому Данилкові) про повстання в селі Турбаї  1789 року.

Гімн «незай­маному степові», гімн народові,
одвічне прагнення до волі, до боротьби за краще життя
Гайдамацькі й козацькі пісні, казки й легенди
«Любіть Україну»
1944
патріотична лірика
ліричний вірш
щира любов до рідної України.
Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.
1951 р. - став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі.
1951 р. в газеті «Правда» з'явилася стаття «Против идеологических извращений в литературе», у якій В. Сосюру за цей вірш засуджено як буржуазного націоналіста
 «Без неї ніщо ми, як порох і дим!»
ліричний образ «вишневої України»

«Місто»
— перший урбаністичний роман в українській літературі,  з новими героями,  проблематикою та манерою  оповіді.
Київ

Підкорення людиною міста

Маргінальність (людина нижчого класу підкорює вищий)

Степан Радченко (майбутній письменник, перше повідання -«Бритва»)
«Тоді, в тиші лампи над столом, писав свою повість  про людей»

Тема твору на іспиті: «Змичка міста і села»

Наійка,
Андрій Гнідий,
Мусінька (Тамара Василівна Гніда),
Рита,
Зоська Голубовська,
поет Вигорський
Борис Задорожній
Левко

1. «Моя автобіографія»
гумористичне автобіографічне оповідання (гумореска

Розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.

У гумористичній формі висвітлено фактори, які впливають на формування митця.

«Тут  —  увесь  Вишня: любов до життя,  любов до  людини,  іронія до  отого  «щасливого» дитинства.» (М.Рильський)

2. «Сом»
усмішка,

гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл (у ковбані) і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера

дід Панько

«Мисливські усмішки»

Змалювання краси рідної природи й заклик до її збереження



Микола Куліш
Харків
Драматург,  талант  світового масштабу
Олександр Довженко
Сосниця, Чернігівщина
Кінодраматург

Мріяв усю землю перетворити на розкішний квітучий сад (посадив фруктові сади на Київській кіностудії та на Мосфільмі)
Серед  двадцяти  найкращих  фільмів  усіх  часів  і  народів  названо було «Землю»  О.Довженка
Був одним із перших письменників, хто так сміливо й правдиво показав розтерзану Україну (Г. Семенюк).
«живий акумулятор ідей»
Богдан-Ігор Антонич

Львів

Збірка «Три перстені»
Андрій Малишко


«Мина Мазайло»
Драма
Сатирична комедія
Філологічний водевіль
(українська мова)
Зображення українізації й міщанства в Україні у 20-р. ХХ ст..

Родина Мазайла:
Мина Мазайло, дружина Килина (Мазайлиха),
діти Рина (Мокрина) й Мокій;
дядько Тарас із Києва, тьотя Мотя з Курська (Мотрона Розторгуєва), Баронова-Козино,
Уля Розсоха
Мина — перевертень, який хоче зректися не  тільки рідної мови,  а й свого  національного  «я».
Дія  відбувається  в  домі  Мини Мазайла 
на  Н-ській  вулиці,  27,  Холодної  Гори 
м.  Харкова, у  тридцяті  роки  XX   ст.,  у  період  найбільшого  поширення українізації


1. «Зачарована Десна»
 Автобіографічна кіноповість («автобіографічне кінооповідання»).

Філософське осмислення краси людини і краси природи

Елементи народознавства у творі (народна творчість, сімейні традиції, етнопедагогіка)

Максим Рильський казав, що «Зачарована Десна» – це задушевна лірична сповідь, по вінця напоєна любов`ю до рідного краю, до трудового народу, до України…»

Щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Два ліричні герої — Сашко та Олександр Довженко, мати Одарка Єрмолаївна,
батько Петро Семенович,
дід Семен, прадід Тарас,
прабаба Марусина,
коваль Захарко, косар Самійло
Картина «Страшний суд»

2.«Україна в огні»
Тополівка               Кіноповість
Друга Світова війна
Зображення жахливого початку війни з фашистськими загарб­никами й відступу радянських військ.
Утвердження ідеї невмирущості української нації, ви­сокої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття.
Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна та їхні діти, п’ятеро синів — Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся; Олесина подруга Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.Пісня «Ой піду я до роду гуляти»
«Різдво»

Лірика

Лемки у крисанях

Сюжет християнської  містери,  тонко  помережаний  язичницькими  елементами 

«місяць  круглий» (хліб)

 «золотий  горіх»  опинився  в  долоні  Матері  Божої

 «Пісня про рушник»

Лірика

Уславлення шанобливого ставлення до матері-святині.
Материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов.
пісня (ліричний вірш)
 «Рідна мати моя».
«далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест трав». «…той рушник простелю, наче долю…».

Василь Симоненко
Витязь молодої української поезії
Шістдесятник

Гуманізм

Олесь Гончар

Григір Тютюнник

Шістдесятник

Василь Стус
Шістдесятник

Далеко від України
Невольницька лірика
Помер у таборі для політв’язнів
1.«Ти знаєш, що ти людина?»

Лірично-задушевна поезія-звертання

Роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути якомога більше, зробити добрі справи.

Кожен - Індивідуальність.

2. «Задивляюсь у твої зіниці...»
Монолог  ліричного героя, звернений  до матері-України

Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік.
Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю — Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю!

Новела «Залізний острів» (роман «Тронка»)

Події розгортаються протягом доби, участь у них беруть тільки двоє героїв

Контраст -  протиставлення невмирущої краси природи й неприродності «залізного острова», протиставлення казково прекрасної природи й залізного крейсера— сіре залізне громаддя

Віталик і Тоня – ніби Адам і Єва, вони самотні на цьому залізному острові, як перші люди.

«Рухалась планета, рухалось сонце в небі, рухались води своїми вічними валами, а воно стояло між хвиль іржаво, тупо, непорушно».

Тема першого юнацького кохання
Новела «Три зозулі з поклоном»

автобіографічна основа

присвята — «Любові Всевишній присвячується»

Любовний трикутник, три долі

Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста.

Образи: людей:
оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент;
Михайло — репресований чоловік Софії;
Софія — дружина Михайла, мати оповідача;
Марфа Яркова — дружина;
Карпо Ярковий — приземлений чоловік Марфи;
дядько Левко — поштар.

Образи природи: зозуля; сосна (яку посадив Михайло);
предметів і явищ: піджак, лист, сон.

Три долі – Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».
1.      «Як добре те, що смерті не боюсь я» .

Поезія виражає життєве кредо В. Стуса, висловлює його духовні принципи

Перегукується із "Заповітом" Тараса Шевченка.

Збірка «Палімпсести»

Філософська медитація

Філософська і патріотична лірика

Стоїцизм, незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин

Біблійний образ хреста

Своєрідний монологостаннє слово несправедливо засудженого героя, звернене до неправедних суддів

Екзистенційні мотиви

2.«О земле втрачена, явися»

Мрія про повернення на рідну землю.
Розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою.
Відтворено поетичний образ України



Іван Драч
Шістдесятник

Ліна Костенко
Шістдесятник

«Балада про соняшник»
твір незвичний,
 елементи фантастики,
 балада (модерна).

Ліро-епос

Тільки люди, захоплені поезією, можуть провести інших у світ, де здійснюються мрії і банальність стає незвичайністю.

Ознаки то притчі, то медитації, то невеликої поеми.

Талант бачити красу в повсякденні.

Алегоричні образи соняшника й сонця йдеться про поета й поезію,

Відчути неповторну, нову грань життя. У творі потужно звучить мотив духовної величі людини.

Написана верлібром
(не має рим)
1.«Страшні слова, коли вони мовчать…» (саме цим твором завершується збірка «Неповторність»).
Філософська лірика,
значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва,
квінтесенція роздумів
Поезія —це  «завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»

2.«Українське альфреско»
Філософська лірика
Архетипи: хата, дід, баба, лелека, вишні, дорога, гарбузи, шовковиця, жоржини...
Альфреско - техніка настінного живопису, яка полягає в нанесенні водяної фарби на вологу штукатурку.
Ідилія:
Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті...

3.«Маруся Чурай»
Історичний роман у віршах
Ліро-епос
Улітку 1658 р. Полтава
Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєд­нанні з широкою картиною життя України XVII ст.

Маруся Чурай, Гриць Бобренко,
полковий обозний Іван Іскра,
полтавський полковник Мартин Пушкар,
Галя Вишняківна, старий Вишняк
війт Семен Горбань, козак Лесько Черкес,
Бобренчиха, Чураїха, Гордій Чурай (батько, страчений поляками)

Роман складається з дев'яти розділів, події в яких розгортаються протягом року: судять Марусю влітку, а помирає дівчина від сухот навесні; ускладнений ретроспекціями (спогади Марусі)

Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай«Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада — помста

Дві наскрізні взаємопов’язані сюжетні лінії: доля Марусі й доля України
Маруся й Гриць представляють дві протилежні життєнастанови, два полярні типи людей

Немає коментарів:

Дописати коментар