Ось так ми починали:
2008-2009 виступ " Зимові свята" ІІ місце
Сценарій " Фрагменти
народного весілля"
Частина весільного обряду – сватання
Лунає музика
Одарка готується приймати
сватів: ставить на стіл страви.Одарка. От і я діждалася!Видаю дочку
заміж.Господи, пошли моїй дитині щасливу долю.
Стукають палицею у двері.
Одарка: Прокопе,Прокопе! Свати вже йдуть!
Стукають вдруге палицею
у двері
Прокіп. Прийшли!Слава
тобі Господи!
Стукають вретє.
Батьки перехрестилися і
мовлять:
Прокіп: (поважно). Коли добрі люди, та з
добрим словом, то просимо до господи, а коли так собі, то вибачайте.
Увійшли двоє старостів, поясами підперезані, з
паличками, у старшого старости хліб у руках. За ними ввійшов Грицько
Сват 1: Доброго здоров"я, добрі люди!
Сват 2 Добрий вечір у вашій господі.
Прокіп: (поважно). Що ви за люди й звідкіля, і
за чим вас Бог приніс?
Сват1: Ми люди
чеснії і без худої науки, то от вам хліб святий у руки.
Прокіп: Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо.А
з якого царства, з якого государства
йдете, добрі люди?
Сват2: Ми люди німецькі, ідемо з землі турецької. Ідемо
здалеку.
Прокіп: Може, ви охотники, а, може, вольнії
козаки? Де були, що видали, розкажіть, щоб і ми з жінкою знали?
Сват1: Раз у нашій землі випала пороша. Я й кажу своєму
товаришу: що нам дивитись на погоду, ходім, лишень, шукати звіриного лову.
От і пішли. Ходили, ходили і нічого не
знайшли. Аж гульк! Назустріч іде наш князь, піднімає вгору плечі і говорить нам
такі речі: " Гей ви, хлопці, добрі охотники! Будьте ласкаві, покажіть нам
дружбу. Трапилась мені куниця, красна дівиця. Не їм, не сплю од того часу, та
все думаю, як її д? Поможіть мені поймати."
2й сват: От ми і пішли по слідах, по всіх
городах, а куниці не знайшли. От знову
випала пороша: ми вранці встали і таки на слід напали. Вірно, що звір наш та
пішов у двір ваш. Тут і мусимо його піймати. Тут застряла наша куниця, красна дівиця"
1й сват. Оце нашому слову кінець, а ви дайте
ділу вінець.
Прокіп:А ну виходь,доню,кажи чи згодна
ти бути нареченою цьому парубку. Чи так, жінко?
Одарка: (весело і ласкаво). Роби, як знаєш. Ти
батько і нам усім голова: як скажеш, так і буде.
Прокіп: Чуєш, Уляно? Чого мовчиш?Може немає у тебе чим оцих молодців пов'язати?.
Одарка: (підходить до Уляни). Іди ж, іди.
Може, нічого не придбала та вже і соромиться. Не вміла матері слухати, не
вчилася прясти, то в'яжи хоч мотузкою.
Молода виносить рушники і перев'язує старостів
через праве плече. Молодому зав'язує хустку на ліву руку.
Свати: Спасибі, батьку й матері, що своє дитя
рано будили і доброму ділу вчили. Спасибі й молодій, що рано вставала, тонко
пряла й хороші рушники придбала.
Уляна: Спасибі і вам,
мамо і тато, за хліб сіль, за те, що мене ростили і добру навчили.
Кланяється батькам.
ІІ фрагмент – Весілля.
Одарка: А за два тижні
загриміло весілля на все село.
Звучить музика
Заходять дружки, співаючи пісню"Ой чорна яси, чорна".
Кланяються батькам.
Дружки. З весіллям вас
Дружки: Вітаємо тебе, Улясю!
Уляна: Ой дружечки мої
ріднесенькі, дарую вам стрічечки, щоб були ви здорові,як річечки, щоб біди
нанівець зійшли, а ви заміж пішли.
Звучить музика.
Уляна роздає дівчатам
стрічки у танці.
Молоду саджають на стілець,покритий вивернутим кожухом.
Старша дружка :
Ходи, ходи, Уляно, до хати,
Хоче тебе рідна мати вбрати.
Дружка 2:
Дай мені, моя мати, масла,
Ба я тобі корівоньку пасла.
Дружка 3
Русу
косу помостити,
Щоб віночок примостити.
Дружка 4:
Ой стань, ой стань, рідна мати, на стільчик,
Та іздійми із полиці золотий вінчик.
Дружка 5: А в перший раз та в добрий час, благословіть,
батько мати, своєму дитяті вінок одягати.
Одарка: Благословляю тебе, доню, щастям,
здоров'ям, доброю
долею (прихлипуючи).
Дружки: Н плачте,
тіточко, а той ми заплачемо. .
Одарка. Та не буду,не
буду.
Старша дружка бере молоду за руку і
виводить, а дівчата намагаються сісти на стілець нареченої
Уляна: Тепер ти
готов рушники та зустрічай сватів.
Старша дружка : А де
це молодий ? Що це його досі не видно?
Молодий : А я ось тут
.Дружки:
Ми думали, що ви приїхали,
А ви пішки прийшли,
Молодого в мішку принесли.
Дружки:
Свашку в торбині,
Щоб не зїли свині
Дружки:
Світилку в холоші,
Щоб не зїли воші.
Старша дружка:
Молодий хоче Уляну вхопити
І нічого не платити.
Дружка 5:
Е ні, задарма не віддамо.
Старша дружка
А ну, братко, сторгуйся за сестрицю.
Молодий: Продайте нам куницю, красуню дівицю.
Брат: За цю дівицю ми хочемо тисячу
карбованців.
Молодий: Та й дорога! Ви хоч покажіть, яка
вона!
Боярин : Може, вона й беззуба?
Брат: Як купите, тоді й побачите. А зараз
зась!
Молодий: А, може, віддаси сестру, я вже з нею
домовився.
Брат: Ні, не віддам!
Молодий: Та чому?
Брат:А тому, що я пас за неї корів, коли вона
на гульки ходила. Підмітав двір, щоб хлопці частіше заходили до хати. Змащував
двері, щоб вони не рипіли, як пізно верталася з танців. Стеріг сестру, щоб не
вкрали хлопці з чужого двора. Втратився багато, а тому не віддам.
Сват: А що ж ти хочеш за неї?
Брат: Сказав тисячу.
Молодий( звертається до
боярина) Що ж робити?
Боярин: Торгуйся!
Молодий Давай вісімсо
Брат:Ну, шукай, де вона.
Молодий розкриває пугало і жахається.
Розкриває молоду і цілує її. Молодий сідає поруч. Біля них горять свічки,
поставлені в жито
Свати: Ми побачили молоду, прийміть і хліб
святий, та сватів перев'яжіть рушниками. А тепер вже час до церкви обвінчатися.
Треба в дорогу вирушати.
Молоді виходять з хати. Мати обсипає молодих
житом, цукерками, дрібними грошима. Усі співають
Брат молодих заводить до хати. А на порозі їх
зустрічають батько і мати з хлібом сіллю.
Прокіп: Благословляю вас на подружнє життя.
Будьте багаті, як наша земля, веселі, як сонце, щедрі, як осінь, здорові і
сильні, як вода в ріках.
Батько: тричі хрестить і цілує молодих
Сценарій водіння
кози
Господиня. Де ж ті колядники, вже й стемніло,
а їх немає. Вже й вечеря готова. Не та молодь тепер. От ми були колядували. А тепер… От чекають, доки ніч настане. Сяду
спочину хоч.
(Стук у двері.)
Господиня. Сьогодні ж свято, це ж, мабуть,
сусідка до мене завітала.
1-а сусідка. Добрий вечір, вам сусідонько!З
щедрим вечором вас!
Господиня. Добрий, добрий вечір і вам!Сідайте, будьте ласкаві.
Господиня. Добрий, добрий вечір і вам!Сідайте, будьте ласкаві.
Господар. Проходьте, проходьте, спасибі, що
зайшли.
( Чути стук у двері.)
Парубок (з’являється
на порозі хати): Добрий Вечір! Щедрий Вечір! Дозвольте заколядувати.
Господар: Добрий Вечір! Заходьте.
Колядуйте.
Заходить гутр колядників.
1-ий колядник.
Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.
2-ий колядник
Колядин, колядин, я у батька один.
Винесіть пиріжечок та покладіть у
мішечок,
З руками, з ногами, щоб бігав за
нами.
3-ий колядник.
Ой ясна, ясна на небі зоря,
Ой красна, красна у дядька жона.
І красовита, і грошовита,
По двору ходить, як сонце сходить.
Всі разом
Добрий Вечір!
Гурт (співає).
Нова радість стала, яка не бувала.
Над вертепом звізда ясна на весь
світ возсіяла.
Де Христос родився, з Діви
воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Ой Ти Царю, Царю, Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дома господарю.
Не так господарю, як тій господині.
Даруй літа щасливії усій Україні.
( За вікном
чути пісню «Ой чи є , чи нема пан
господар вдома?»)
Ой чи є , чи нема
пан господар вдома?
Щедрий вечір,
добрий вечір,
Пан господар
вдома?
Ой нема, ой
нема,
Та поїхав до млина.
Щедрий вечір,
добрий вечір,
Та й поїхав до
млина.
Та й муки
спетлювать,
Меду-пива
купувать.
Щедрий вечір,
добри вечір,
Меду-пива
купувать.
Меду-пива
купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір,
добрий вечір,
Щедрівників
частувать.
(Стук у двері)
Голос під вікном (Козовод). Дядьку, пустіть
козу до хати, бо змерзла!
Господар. Немає де тій козі розгулятися –
тісно в хаті!
Голос. Та впустіть, бо дуже змерзла! ( І
так до трьох разів: Козовод проситься, а дядько відмовляє.)
Господар. Та я вже пустив би, але… що
дядина скаже?
Козовод. Будьте ласкаві, дядино, впустіть,
бо й козенята померзнуть.
Господиня. Навіщо ви нам здалися? Уже
пізно, діти спати збираються, налякаєте їх.
Козовод. Та пустіть, дядино, бо коза замерзає.
Коза. Ме-е-е-е!
Господиня. Та йдіть уже, йдіть. Тільки
гарно співайте!
Парубок. О! Коза вже голос подає –
Багату Кутю віщує.
Дід з бабою заходять до хати .Дід на
мотузці веде Козу. Починається ритуальне дійство.
Дід. Добрий Вечір! Щедрий Вечір!
Між Дідом і Бабою проскакує кіт
Кіт. Няв! Дайте сала!
Баба відштовхує Кота.
Баба. Ваше сало поскакало! Не
звикайте до сала!
Кіт ображається і втікає до Діда,
який жаліє його. Коза весь час підтанцьовує. Дід починає пісню.
Дід. Гоп-гоп, Козуню,
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька.
Ой розходився, розвеселився,
По цьому дому, по веселому.
Баба. Ой поклонися цьому господарю,
І жінці його, і дітям його!
Гоп-гоп, Козуню,
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька.
Виходить Циган.
Циган (до Діда). Діду, продай Козу!
Дід. Купуй, коли гроші є.
Циган. А чи ж вона молода?
Дід. Майже молода Коза! А
найголовніше – дає відро молока в день!
Циган. Відро?! А дай я її
роздивлюся.
Дід. Дивись!
Дід з Циганом беруться за Козу,
штовхають її, мацають. Та верещить, дригає ногами. Дід з Циганом падають. Коза
продовжує танцювати.
Один з ряджених (співає).
Де Коза стопою, там жито копою,
Де Коза рогом, там жито стогом.
Де Коза ходить, там жито родить.
Гоп-гоп, Козуню,
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька
Стрільці (заходять, співаючи).
А в тому сільці,
Де взялись стрільці,
Встрелили Козюшку
У правеє вушко!
Пртуць, Коза впала
І хвіст задрала.
Коза падає, одкидає голову, як
нежива.
Кіт (нявчить). Треба Козиці три
куски сала,
Щоб Коза встала!
Парубок. Сало високо висить!
Кіт ображається і ховається в юрбі.
Дід (плаче). Рятуйте! Майже молоду
Козу вбили!
Циганка (лає Діда). От, йолопе!
Через тебе такий заробіток втратили! Що тепер будемо робить?! (Штовхає Козу
ногою). Тепер це ніщо хіба що на шкуру обдерти!
Дід. Рятуйте! Рятуйте! З майже живої,
майже молоодої Кози шкуру здерти хочуть! (Штовхає Циганку). Ану геть! Я їй
дохторя погукаю. Дохторя! Дохторя!
Лікар (виходить). Я лікар ще старої
науки. Усі болячки лікую. (Підходить до Кози й на нозі міряє пульс). Ну, це
невідома хвороба! Хоча, був оце в мене нещодавно один хворий… Каже мені:
«Ходить не можу, ходить не можу…» А ось після такого укола (дістає з-під поли
величезний шприц) встав і побіг, як заєць!
Лікар намагається й Козі зробити
укол, та підстрибує й тікає.
Лікар (співає).
Ой устань, Козо, та й отрусися
По всьому дому, по господарству
ізвеселися.
Де Коза стопою, там жито копою,
Де Коза рогом, там жито стогом.
Де Коза ходить, там жито родить.
Гоп-гоп, Козуню,
Гоп-гоп, сіренька,
Гоп-гоп, біленька.
Коза, ображена на таке лікування,
плює в бік Лікаря, свариться на Діда і тікає.
На сцені з’являється Чорт.
Чорт. О! Коза! Та й стара ж… Аж
порох із неї сиплеться! Що з неї візьмеш?! Стій! А душа? (Звертається до Кози).
Привіт, Коза! А йди-но сюди!
Коза. Привіт! А що тобі треба?
Чорт. У тебе є щось таке, що я купив
би?
Коза. У мене багато чого є. Що саме
тебе цікавить?
Чорт. Душа.
Коза. О, це товар дорогий!
Чорт. А в мене диви що є!
Чорт витягає з мішка пачку грошей.
Коза хоче схопити їх. Чорт ховає гроші за спиною.
Чорт. Ич, яка хитра! Спочатку товар
покажи!
Коза показує душу. Чорт віддає їй
гроші, підставляє мішок для душі, повертається до глядачів.
Чорт (тихо, хитрувато всміхаючись).
Нічого, мені їх не жаль, вони фальшиві. Я собі нові намалюю.
Коза, скориставшись тим, що Чорт
одвертається, ховає душу, а в мішок кидає Кота. Після цього прожогом біжить до
Діда з Бабою і ховається за ними. Чорт тим часом заглядає в мішок і бачить Кота
замість душі.
Чорт. Ах ти ж, капосна! Знову мене
обдурила! Ну, нічого, наступного року душа твоя точно буде моєю.
Чорт свариться на Козу пальцем. У
цей час чується чоловічий голос.
Козак. Ану розтупіться! Дайте нашій
Меланочці пройти (заходять).
Козак співає пісню, а Меланочка
соромиться, копирсає носком підлогу.
Козак.
Наша Меланка – господиня,
На ополонці ложки мила,
Приспів:
Щедрий Вечір! Добрий Вечір!
Добрим людям на здоров’я!
На ополонці ложки мила,
Ложку, тарілку упустила.
Приспів:
Ложку, тарілку доставала,
Шовковий фартух замочала.
Приспів.
Пісню продовжує Меланка, при цьому
тріпоче фартушком, ніби справді сушить його, а тим часом цупить потихеньку (з
парт) все, що може.
Меланка.
Ой повій, вітре, сюди-туди,
Висуши фартух та й із води.
Повій, вітроньку, крізь ворота,
Висуши фартух краще злота.
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух білесенький.
Парубок. А тепер хочу всім нагадати,
що в цей день Меланка може взяти собі все, що заманеться. І ніхто не може в неї
нічого забрати.
Учні, в яких поцупили ручки, олівці,
щоденникм, спантеличено дивляться одне на одного.
Парубок. Але я можу попросити
Меланку повернути все. Обіцяю тобі, Меланочко, відшкодувати втрачене.
Меланка з великою нехіттю віддає
речі. Усі ряджені і присутні починають співати.
Ой сивая та і зозуленька.
Приспів:
Щедрий Вечір! Добрий Вечір!
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та й облітала.
Приспів.
А в одному та і не бувала.
Приспів.
А в тім саду три тереми.
Приспів.
У першому – красне сонце.
Приспів.
У другому – ясен місяць.
Приспів.
А в третьому – дрібні зірки.
Приспів.
Ясен місяць – пан господар,
Приспів.
Красне сонце – жона його,
Приспів.
Дрібні зірки – його дітки.
Приспів.
Андріївські вечорниці (гімназія №9)
(тихо лунає музика)
1-ша
ведуча З давніх-давен наша Україна славиться святами
і обрядами.
2-га ведуча Одним із
зимових свят є свято Андрія.
1-ша
ведуча Андрій проповідував християнство у Скіфії,
дійшов до Києва, де на з одному і
пагорбі поставив хрест і сказав: « Чи бачите гори ці? Тут засяє благодать
Божа».
2-га
ведуча І виросла на цьому місці Андріївська церква.
1-ша ведуча Хай
сьогодні оживуть перед нами вечорниці в ніч на Андрія.
Ганнуся. ( прибирає і сумує).
Мати Чого, доню, засумувала? Всіх хлопців відженеш від
нашої хати.
(Ставить на стіл макітри).
Ганнуся То так… І сама не знаю, мамо, сумно чогось
і неспокійно мені сьогодні. До
всіх
хлопців мені байдуже. Тільки б один… не обминув.
Мати. Не сумуй, Ганнусю, то просто вечір такий таємничий і місяць он як
ясно
світить.
(Чути спів дівчат).
Все
буде гаразд. Може, той один і не обмине. Петро дуже на тебе задивляється, такий
поважний, б поважний… багатий.
Ганнуся. Ой, мамо, і не говоріть мені
про нього. От і дівчата вже йдуть!
(
Дівчата співають «Ой чорна, я си чорна» і заходять до хати).
Дівчата Добрий вечір вашій хаті!
Мати Добрий
вечір! Дівчата, проходьте, роздягайтесь, я вас зараз… вареничками пригощу.
1-ша дівчина А з чим вареники?
Мати. А зараз спробуєте.
(Дівчата їдять вареники.)
2-га дівчина. А в мене з картоплею!
3-тя дівчина А в мене з капустою!
4-та дівчина А в мене з
печінкою!
5-та дівчина А в мене аж два!
Мати. Стійте, стійте, ти
куди це взяла, у нас ще гості будуть!
3-тя
дівчина А .може, ще й хлопці? І Іван, га?
4-та дівчина Може, ще й Роман?
5-та дівчина Може, ще й Сашко?
6-та дівчина Може, ще й Панько?
Мати Може, й Панько.
1-ша дівчина. Ой,
дівчата, якби то знати, хто той суджений. Хоч би краєчком ока глянути.
Мати. А чом би і ні. І не тільки краєчком. Завтра ж Андрія. Знаєте, дівчата, всі
гадання в цей вечір починаються з ночі, в яку народився Андрій Первозванний.
Давайте попросимо Андрія.
Дівчата ( хором)
Андрію, Андрію,
На тебе ся надію.
Хочем долю свою знати,
Просим тя допомагати.
Мати. Дівчата, є таке гадання, щоб дізнатись ім’я судженого,потрібно підійти до
незнайомого чоловіка і запитати як його звати, ось таке і буде ім’я чоловіка.
Дівчата Ми спробуємо.
3-тя дівчина А я чула про ворожбу зі свічкою.
4-та дівчина. І я чула. Давайте напишемо імена, поставимо на краї великої тарілки і
запалимо свічку. І до якої стрічки підпливе свічка, такий і буде суджений.
( Дівчата ворожать).
Мати. А ще дівчата є одна ворожба така. Ганнусю, дай дзеркало і дві свічки.
( Мати запалює свічку,
починає ворожити)
Ворожу осібне,
На люстерко срібне!
Ворожу на саму себе.
І на всіх присутніх
Покажи, святий Андрію,
Яка моя доля?
__ Ану, дівчата, хто
сміливіший?
1-ша дівчина Я ні
2-а дівчина І я ні
3- дівчина Я спробую ( підходить, перехрестилась)
( Чути стукіт у двері)
Дівчата Ой налякались!
( Заходить Панько)
Всі.
Добрий вечір!
Мати Ой і налякав ти нас! ( прибирають свічки і дзеркало)
Панько. Справді! А я і не хотів, їй Богу не хотів! А це Вам ( дарує квіти хазяйці)
Мати Дякую! Які гарні! ( показує дівчатам). Де це ти в таку пору їх знайшов?
Панько. Секрет.
Мати Чим би це тобі віддячити?
Панько А я б калити з’їв.
Мати Дівчата, і справді, час калиту
пекти. Ану, наберіть води в рот,
замісюємо тісто Ганнусю, неси борошно, олію. ( Дівчата місять тісто)
Мати ( хрестить) Поможи Боже! (ставить калиту у піч).Ну все, господиньки, мийте
руки, нехай калита смажиться.
1-ша дівчина Ану, всі в коло танцювати.
( Дівчата танцюють).
До залу заходять хлопці і
ведуть розмову.
1-й хлопець А до кого ти будеш стежку соломою стелити?
2-й хлопець А це вже моє діло, Ти думай краще, до кого ти будеш буряковим квасом
позначати?
3-й хлопець. Хлопці, а давайте віднесемо від Ганнусиної хати хвіртку.
4-й хлопець. Так, щоб вона заміж не вийшла.
Всі. Давайте!
( Хлопці беруть хвіртку і
починають тікати)
Мати А куди це ви? Ви хочете, щоб нашу хату свати обминали?
Хлопці Хочемо!
Мати Покладіть хвіртку, а я вам за це відкупного дам.
( хлопці радяться)
Хлопці Ми згодні!
( мати дає відкупного,
хлопці б’ють по руках)
Мати Запрошую вас на калиту!
Хлопці Добрий вечір, дівчата!
Дівчата Добрий вечір, хлопці!
Мати Проходьте! Дівчата, калита вже готова!
( Дівчата на рушнику несуть калиту)
Дівчата Сонце заходить, а калита сходить! ( промовляють тричі)
Мати Оце так калита! Славна та красна, на весь світ прекрасна!
( Хлопці допомагають
підв’язати калиту до сволока)
Дівчата( разом) Ой, калита, калита, із чого ти вилита?
Калита ( голосом господині)
Ой я з жита сповита, ой я сонцем полита
Для красного цвіту по
білому світу.
Мати Хто першим до сонця калити поїде?
1-й хлопець Дозвольте мені
2-й хлопець І я спробую.
Мати Тоді витанцьовуй собі коня.
У зал на коцюбі забігає
1-й хлопець,з іншого боку заходить 2-й хлопець.
1-й хлопець Добрий вечір, пане Калитинський!
2-й хлопець Добрий вечір, пане Коцюбинський!
1-й хлопець Якими вітрами сюди потрапив?
2-й хлопець Їхав я лісами, полями до дівчат з гарними бровами. Бачу… вогник горить,
ось сюди і завітав.
1-й хлопець Та чого ж ти сюди приїхав?
2-й хлопець Калиту кусати.
1-й хлопець А я буду кресати
2-й хлопець А я кусну.
1-й хлопець А я кресну.
( 2-й хлопець кусає калиту, засміявся, Калитинський
маже його сажею)
1-й хлопець А ще хто хоче.
3-тя дівчина Я хочу.
( Дівчина бере коцюбу та
їде до калити)
3-тя дівчина Діду, діду, калиту кусати їду
Хлопці Звідки ти?
Дівчина З Калитви
Хлопці Чого хочеш?
Дівчина Калитви
Хлопці А не боїшся чорноти?
Дівчина Не боюся.
Хлопці. Тоді присядь.
(Не подумавши дівчина
сідає, чим порушує правила гри, її мажуть сажею)
Мати Оце вам за те, що без пісень до калити
поїхали!
4-дівчина
А що заспіваємо?
1-ша дівчина Може, « Конопельки»?
2-га дівчина Ні. Для парубка тільки « Чеберяйчик».
( співають)
Ой на горі жито – сидить
зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Якби такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла,
Як той зайчик.
( Юнак скаче навхрест)
Мати Гарно вискакав. Сідлай тепер коня.
( Хлопець сідає на
коцюбу, мов на коня, та їде до калити, підстрибує та кусає)
Хлопець Ох і смачна калита! Ох і добра!
Всі просять поділитись, він дразниться, а потім по шматку роздає усім)
1-ша дівчина Ну що гайда
на вулицю ворожити!
( Дівчата і хлопці
одягаються і йдуть на вулицю, співаючи пісню « Била мене мати »)
Мати Ох і молодь пішла!
1-а ведуча І сьогодні святий Андрій дарує нам свята і
захист від усіх бід.
2-а ведуча А посеред Києва лунають дзвони
Андріївської церкви і несуть по Україні благодать Божу.
( Звучить музика)
Масляна перед міськрадою
Немає коментарів:
Дописати коментар