Інтернет-конференція
УДК 377.031 : 372.882
Проблеми організації профільного навчання української мови та літератури в умовах гімназіїВікторія Цьома,
вчитель української мови та літератури гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської областіУ статті розкриваються актуальні проблеми профільного навчання з української мови та літератури. Окреслено форми організації профільного навчання та специфіку їх проведення.
Ключові слова: профільне навчання, допрофільна підготовка, урок, курс за вибором.This article deals with actual problems of profile studies in the Ukrainian language and the Ukrainian literature. The forms of profile studies organization and the specifiky of its realization are discussed in this article.Key-words: profile studies, pre-profile training, lesson, year (course), choice course.Постановка проблеми. Проблеми сучасної шкільної освіти можна виразити досить просто: життя потребує одне – школа вчить іншому. Життя потребує, щоб учень міг самостійно шукати різноманітну інформацію – школа надає її у готовому вигляді, необхідно лише запам’ятати. Без впевненого знання комп’ютерної техніки на серйозну роботу не беруть, це стало повноправним компонентом елементарної функціональної грамотності – школа ж цим майже не забезпечує. Життя потребує здатності до роботи у команді, розуміти людей, вести діалог, а у школі всі сидять за зошитами та підручниками мовчки, дивлячись у спину однокласнику. Життя ставить як необхідність вміння творчо використовувати знання у мінливих ситуаціях – школа продовжує вчити всіх і всьому, однаково, фронтально, без врахування різниці у нахилах та інтересах. Одним із ефективних шляхів розв’язання цих і ряду інших проблем шкільної освіти є профільне навчання. Профільне навчання прийшло на зміну поглибленому навчанню з окремого предмета чи групи суміжних предметів, яке у значній мірі базувалося на парадигмі знань. Парадигма знань, яка була провідною протягом багатьох років, вичерпала свої можливості у силу таких причин. По-перше, об’єм знань, накопичених людством, став досить об’ємним. По-друге, функція освіти зовсім не зводиться до насичення пам’яті людини елементарною сумою знань. Створення нової профільної школи має базуватися на серйозних, у першу чергу, якісних змінах як у формуванні змісту освіти, так і в формах організації навчального процесу та підготовки педагогічних кадрів. У процесі проектування профільного навчання необхідно, перш за все, приділити увагу змісту та формам організації. Необхідно знайти також методичні основи, які дозволять учням осмислити не лише процеси і явища довкілля, але й пізнати власну індивідуальність, зробити відповідний своїй внутрішній структурі вибір майбутньої професійної діяльності.Аналіз актуальних досліджень. Для вітчизняної школи проблема впровадження профільного навчання не є новою. Ідеї щодо диференціації навчання та врахування індивідуальних здібностей учнів висувалися ще на початку XX ст. Б. Грінченком та С. Русовою. У 90-х роках минулого століття захищено близько двадцяти дисертацій, тематика яких пов’язана з питаннями профільності, індивідуалізації та диференціації навчання школярів. З прийняттям Концепції профільного навчання в старшій школі фактично розпочався новий етап реалізації профільного навчання. Успішність його реалізації буде залежати від наукового осмислення засад, на яких має будуватися практичне втілення ідеї профільного навчання та розробка практичних механізмів його втілення. Профільне навчання має базуватися на принципах гнучкості змісту і форм, інтеграції базових навчальних дисциплін, єдності і цілеспрямованості теоретичної та практичної підготовки учнів, диференціації та індивідуалізації.Мета статті – визначення основних форм організації профільного навчання української мови та літератури.Виклад основного матеріалу. Основне навантаження в профілізації припадає на старші класи. За Концепцією профільного навчання у старшій школі профільне навчання –вид диференційованого навчання, за якого враховуються освітні потреби, нахили та здібності учня і створюються умови для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується змінами в меті, змісті, структурі та організації навчального процесу. В цілому профільне навчання –міждисциплінарна комплексна проблема, для вирішення якої необхідні зусилля всього педагогічного колективу школи [1].Мета профільного навчання української мови та літератури полягає у формуванні інтелектуально розвиненої, високоморальної, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, її стилями, різновидами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), готова до подальшого професійно орієнтованого навчання і спроможна самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання, саморозвитку й діяльнісно реалізовувати їх [2].Важливою умовою успіху профільного навчання є допрофільна підготовка, адже це дві складові одного процесу: самовизначення особистості щодо вибору напрямку в освіті та професійній діяльності. Основна мета допрофільної підготовки – формування у дітей готовності робити свідомий вибір подальшого профілю навчання. Допрофільна підготовка здійснюється в 5-9 класах з метою професійної орієнтації учнів та формування їхньої комунікативної компетентності [1]. Професійна орієнтація учнів сприяє вибору в майбутньому напряму профільного навчання, зокрема поглибленого навчання української мови та літератури , і реалізується починаючи з 8 класу. У 8-9 класах вводяться курси за вибором, що є основою диференціації профільного навчання. Одні з них орієнтують на вибір професії філологічного профілю, інші сприяють загальному мовленнєвому розвиткові особистості. Профільне навчання української мови та літератури, крім розширення і поглиблення знань, удосконалення мовленнєвих умінь і навичок, покликане забезпечувати утримання стійкого інтересу до мови та літератури як засобу формування і вираження думок, спілкування з іншими людьми, розвиток інтелектуальних здібностей та орієнтацію на майбутню професію, здійснювати естетичне та етичне виховання учнів. Складовою допрофільної підготовки школярів є позакласна і позашкільна робота (гуртки, олімпіади, конкурси, конференції, Мала академія наук) – увесь спектр науково-дослідницької діяльності учнів, що широко практикується в сучасній школі. У 5-7 класах допрофільна підготовка має загальний, неспеціалізований характер, а в 8-9 класах вона стає професійно орієнтованою, бо саме тут чіткіше визначаються інтереси учнів у виборі майбутнього профільного навчання. І саме в цих класах розпочинається поглиблене навчання української мови, яке чітко визначило філологічний напрям майбутньої професії [1].На мою думку, основною формою навчання в старших класах був і залишається урок, отже, йому належить провідна роль у підвищенні результативності навчання, розвитку й виховання учнів. Урок – це інструмент виховання й розвитку особистості. Якої б модифікації не зазнавала його структура, урок є стрижнем, навколо якого розташовуються інші форми навчальних занять незалежно від типу школи. Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку української мови та літератури. Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати саме нетрадиційні (або нестандартні) уроки в старших класах. Необхідність вибору нетрадиційної форми навчання зумовлена й тим, що старшокласники – це потенційні студенти, тому виправдано приділяю особливу увагу таким урокам, як лекції, семінари, заліки, практикуми, оскільки в таких формах будуть відбуватися заняття й у вищих закладах освіти.Вважаю, що однією з основних форм навчання, є урок-лекція, що будується на основі інформаційно-монологічного методу й передбачає систематичний, тривалий виклад навчального матеріалу продуманий і підготовлений заздалегідь, із застосуванням способів і прийомів пізнавальної діяльності учнів. На відміну від традиційного уроку лекція забезпечує більш прискорений темп навчання, формування у старшокласників уміння самостійно й критично мислити, виробляє в них навички самоосвіти. Таким чином, лекційна форма навчання готує учнів до напруженої розумової діяльності, що чекає на них у майбутньому.Лекційним способом подаю учням матеріал, відсутній у чинних підручниках, зокрема з риторики, стилістики, культури усного й писемного мовлення тощо. Лекції часто використовую в класах із поглибленим вивченням української мови з метою подання учням складної лінгвістичної інформації.Зважаючи на те, що під час лекцій учні отримують знання в готовому вигляді й не набувають умінь самостійно працювати з літературними джерелами, науково-популярною, довідковою літературою, тому проводжу уроки-семінари – форми навчання, що передбачають самостійне здобуття учнями знань з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням у класі наслідків цієї роботи. На відміну від інших форм навчання семінар допомагає учням перевірити, уточнити, систематизувати свої знання, навчитися точно й аргументовано висловлювати власні думки, аналізувати, дискутувати. Семінари сприяють вихованню в учнів критичного мислення, інтересу до знань, намагання самостійно набувати й поглиблювати їх, уміння працювати з довідковою та додатковою літературою, висловлювати власне судження про почуте й прочитане. З метою залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності використовую уроки-практикуми – така форма навчання, під час проведення якої учні одержують можливість застосувати отримані знання в практичній діяльності. Мета уроку-практикуму полягає в закріпленні знань з усіх видів мовленнєвої діяльності, формуванні в учнів стійких умінь і навичок. Саме такі уроки забезпечують розвиток комунікативної компетентності учнів. Цей урок відрізняється від уроків інших типів меншою його регламентацією й більшою самостійністю учнів. Дидактичний потенціал уроку-практикуму полягає в організації різноманітної діяльності учнів, використанні методів і прийомів, що сприяють актуалізації знань, умінь і навичок. Під час уроку-практикуму організовується дослідницько-пошукова діяльність учнів, словникова робота. Важливою складовою такого уроку є орфографічно-пунктуаційний практикум. У формі співбесіди з учнями проводжу уроки-колоквіуми, мета яких – виявлення труднощів у засвоєнні учнями навчального матеріалу, а також типових помилок у мовленні. Колоквіум може передувати вивченню теми або розділу з метою актуалізації опорних знань, потрібних для розуміння змісту, іти відразу після лекції для з’ясування рівня засвоєння учнями викладеного матеріалу, надання їм оперативної допомоги після вивчення теми або розділу. Логічним завершенням вивчення багатьох тем і розділів з мови є урок-залік, головна мета якого полягає в перевірці якості знань учнів: повноти, глибини, систематичності й системності, гнучкості, міцності, усвідомлення.Ефективність у навчанні забезпечує систематичне застосування дидактичних ігор. Це ділові й рольові ігри, ігрові ситуації, що використовую в навчально-виховному процесі з метою розвитку інтелекту, пізнавальної активності, творчого мислення учнів, спонукання їх до самостійного пошуку наукової інформації. У зв’язку з цим я намагаюсь поєднати весь навчальний матеріал "наскрізним” сюжетом, застосовуючи імітаційне моделювання ситуацій. Як правило, це ділові стосунки у виробничому колективі. Наприклад, програємо ситуації: "Прийом на роботу”, "Перший робочий день”, "Прийом відвідувачів”, "Нарада” тощо. Такий підхід зацікавлює учнів, формує в них професійно важливі комунікативні уміння, оскільки навчання відбувається через дії, максимально наближені до реальних умов ділового спілкування. У старших класах найчастіше використовую ігри дискусійного характеру, а також ігри, що моделюють майбутню професійну діяльність учнів. Добираючи ту чи іншу форму навчання, враховую низку чинників: її вплив на розвиток учнів, дидактичну мету заняття, зміст і характер навчального матеріалу, навчально-матеріальну базу школи, власний досвід та ін. Заслуговує на увагу й такий чинник, як урахування запитів і побажань самих учнів.У Концепції профільного навчання в старшій школі є ще такі форми навчання, як курси за вибором та факультативи. З української мови та літератури проводимо такі (« Ділова українська мова», « Мова як генетичний код народу», « Стилістика сучасної української мови», « Культура ділового спілкування», «Основи риторики», « Основи культури мовлення», « Сучасна українська література ) Їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові [1]. Тому елективні курси в системі профільного навчання – курси за вибором, які задовольняють освітні мовно-літературні потреби суб’єктів навчального процесу (учні старших класів: 8-9 класи – допрофільна підготовка, 10-11 класи – профільне навчання) з метою поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів (дисциплін). Налагоджена система профорієнтаційної роботи в гімназії у співпраці психолога, учителів, батьків сприяє підведенню учнів до власного вибору гуманітарного профілю навчання, а також – конкретних курсів за вибором, які є пріоритетним засобом поглибленого вивчення в умовах профільного навчання. Курси за вибором дозволяють учням не лише освоїти технологію їх вибору для навчання, але й апробувати їх різний зміст з метою самовизначення, формування ціннісних орієнтацій [8].Спеціальні курси доповнюють, поглиблюють (а не дублюють) зміст навчальних предметів державного освітнього компонента, що визначає спеціалізацію філологічного напряму. Спецкурси цього напряму проводимо в класах, орієнтованих на профіль української, іноземної філології та історико-філологічний профіль. Спецкурси в профільних філологічних класах обираються учнями із кількох запропонованих, після чого стають обов’язковими для відвідування. На заняттях спецкурсу, на відміну від факультативу, передбачено оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.Заняття спецкурсу для учнів, які обрали філологічний напрям навчання мають,свою специфіку проведення, а саме:- широке застосування інноваційних технологій навчання;- підвищення самостійної пошуково-дослідницької діяльності учнів;- розвиток образного, літературно-критичного мислення старшокласників, яке забезпечить формування їхньої здатності до глибокого аналізу, інтерпретації та критичної оцінки прочитаного художнього твору;- використання різних шляхів аналізу та інтерпретації художнього твору (окрім традиційних, частіше застосовуються компаративний, структурно-стильовий, художньо-семантичний тощо);- широка презентація літературознавчих понять;- детальні огляди літературних епох, напрямів, стилів тощо;- культурологічний підхід до вивчення літературно-мистецьких явищ;- раціональне використання біографічного підходу в процесі вивчення художнього твору; ознайомлення з епістолярієм, мемуарами письменника тощо;- створення навчальних учнівських проектів із мультимедійними презентаціями, участь в учнівських літературних конференціях, «круглих столах»; проведення науково-дослідницької роботи в Малій академії наук;- організація зустрічей старшокласників із представниками філологічних професій (філолог, викладач, учитель, журналіст, диктор радіо/телебачення, редактор, коректор, перекладач, письменник,працівник прес-служби тощо) з метою їхньої профорієнтації.Заняття курсів за вибором дають змогу широко впроваджувати диференційоване навчання, індивідуальний підхід до учнів. Саме тут можна максимально задовольнити різнопланові запити й інтереси старшокласників, добирати для кожного учня такий вид роботи, який відповідав би його нахилам, здібностям, інтересам [8].Висновки. Профільне навчання у старшій школі має забезпечити належний рівень готовності випускників до зовнішнього тестування, високий рівень опанування предмета і подальше його вивчення на належному рівні у вищому навчальному закладі.Література1. Концепція профільного навчання в старшій школі: Затв. рішенням колегії М-ва освіти і науки України від 25.09.03 №10/12-2 /АПН України. Ін-т педагогіки; уклад.: Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда та ін. // Інформаційний збірник МОН України. – 2003. – № 24. – С. 3 - 15.2. Концепція навчання української мови в системі профільної освіти (проект)3. Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання (проект)4. Бугайов О. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: методичні рекомендації/ О. І. Бугайов, Д. І. Дейкун– К., 1992. – 31 с.5. Куриш Ю. Становлення профільного навчання/ Ю. Куриш // Завуч. – 2005. – № 17–18. – С. 18–20.6. Лернер П. Профільна освіта старшокласників: якою їй бути? / П.Лернер // Завуч. – 2003. – № 14. – С. 6–7.7. Лікарчук І. Проблема профілізації навчання/ І.Лікарчук // Управління освітою. – 2002. – Липень. – № 13–14. – С. 2–9.8. Яремко І.М. Спецкурси у системі профільного навчання/ І.М.Яремко // Управління школою. – 2009. – № 9 (237). – С. 28-31.9. Кротовська Людмила. Профільне і допрофільне навчання – вимога часу / Людмила Кротовська // Завуч. – 2009. – № 2(368). – С. 4-7.10. Самодрин А.П. Профільне навчання в середній школі. Монографія - Кременчук: ВЦ СГЕІ, 2004. – 384 с.11. Ковбасенко Ю. Профільне викладання літератури: „за” і„проти”/ Юрій Ковбасенко // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2003. – № 4. – С. 18-24. Цьома Вікторія Дмитрівна. Кваліфікаційна категорія: спеціаліст І категорії. Місце роботи, посада: гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вчитель української мови та літератури
УДК 373.5
Використання творчої спадщини Василя Олександровича Сухомлинського на уроці української мови в процесі реалізації соціокультурної змістової лінії
Вікторія Цьома,
вчитель української мови та літератури гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Анотація
У статті йдеться про значення творів В. О. Сухомлинського в реалізації соціокультурної змістової лінії навчальних програм на уроках української мови. Основна увага надається тематиці соціокультурної лінії, що стосується виховання в сучасного молодого покоління гуманності, толерантності в людських стосунках.
Ключові слова: В. О. Сухомлинський, соціокультурна змістова лінія, українська мова, соціокультурна компетентність, текст, текстоцентричний підхід, виховання, толерантність, гуманізм
The article deals with the significance of V.O. Sukhomlynsky's works in the implementation of the sociocultural content line of curricula in the lessons of the Ukrainian language. The main attention is paid to the themes of the socio-cultural line concerning the upbringing of the modern young generation of humanity, tolerance in human relations.
Key words: V.O. Sukhomlynsky, sociocultural content line, Ukrainian language, sociocultural competence, text, text-centric approach, education, tolerance, humanism.
Постановка проблеми. Спостерігаючи за духовним життям особистості в Україні, доходжу висновку, що його втрачено, кожен чогось шукає, влаштовує не духовне, а матеріальне. Безумовно, і світ загалом збіднів духовно.
Духовність — це вихід до вищих цінностей, вона приводить до смислової гармонії, поєднання характеру світу з моральними законами особистості. Тому мудреці завжди вважали, що духовність -це буття, наснажене духом, людина не може стати господарем у природі, доки не стане господарем свого внутрішнього світу, своєї духовності. Духовність — це результат надзвичайно "тонкої" дії процесу об'єктивації різних проявів людської суб'єктивності (розум, інтелект, дух, душа, культура, мораль). Частина людей у суспільстві стала бездушною, аморальною, безкультурною.
Як говорив Григорій Сковорода: «Дерево без душі — дрова, трава — сіно, а людина — труп». На думку автора, «криза духовна — найглибша і найстрашніша. I немає жахливiшої зброї, ніж не одухотворена думка»
Ще не пізно схаменутися, не піддаватися вірусові байдужості та нетерпимості, що непомітно перетворює людину на бездушну істоту. Великі надії в цьому покладаю на молоде покоління, яке ми ще не втратили, принаймні, ми маємо в це вірити та зробити все, щоб так і було. Саме через школу як середовище, яке має виховний вплив на дитину, ми й повинні знищувати ту небезпеку, яка підступається до нашого майбутнього.
У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначається важливість реалізації соціокультурної змістової лінії як такої, що сприяє формуванню соціокультурної компетентності учнів шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей.
У цьому офіційному освітянському документі звертається увага на те, що «наскрізними змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна» [2], акцентується на функціональній вагомості соціокультурної лінії як розвивального та формувального фактора, що активно впливає на внутрішній світ учнівської особистості: «Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів» [2]. Серед великого арсеналу сучасних підходів до навчання української мови пріоритетне місце посідає текстоцентричний [3, 54], що сприяє не тільки засвоєнню мовного матеріалу, але й дає можливість за допомогою змісту текстів збуджувати уяву учнів, тим самим активізуючи процес мислення, зіставлення, судження.
Це є позитивним у навчанні, оскільки «учитель на уроці має змогу в навчальний час давати дітям практичні знання, формувати мовленнєві уміння й навички, які раніше він змушений був переносити в суто виховну площину» [1, 5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Творча спадщина В.О.Сухомлинського, його ідеї витримали перевірку часом і довели свою життєздатність. Його педагогіка – це педагогіка серця. Пам’ять про видатного педагога житиме доти, поки існуватимуть школи, учні, педагогічна наука. Аналіз статей, монографій та інших наукових розвідок наших сучасників дає підстави стверджувати, що науково-педагогічна та літературна творчість Василя Сухомлинського викликала й продовжує викликати жвавий суспільний інтерес і не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами. Педагогічні ідеї Василя Сухомлинського живуть і розвиваються, знаходять своє втілення в практиці роботи шкіл, дошкільних і позашкільних закладів, учителів і керівників шкіл. Ідеї, які він втілив у Павлиській школі є актуальними і на сьогоднішній день. Тому творча спадщина В.О. Сухомлинського для сучасних поколінь учителів залишається
джерелом безперервного розвитку та удосконалення професійної майстерності. Отож, нині вивчення і впровадження його творчого доробку – це моральний і професійний обов'язок кожного працівника освіти.
Постановка завдання. За мету в цій статті ставлю запропонувати деякі шляхи
використання спадщини В. О. Сухомлинського в процесі реалізації соціокультурної лінії, зацікавити вчителів потужним виховним потенціалом його творів
Виклад основного матеріалу
Важливий аспектом в школи, на думку В. Сухомлинського, є високий професіоналізм та педагогічна культура вчителя. Він мудро і наполегливо вчив колег бачити кожного вихованця очима творця, проектувати його розвиток, формувати інтелектуально, духовно та фізично здорову особистість.
«Ми не лише бачимо учня таким, яким він є, – говорив Василь Олександрович, – але й проектуємо розвиток його інтелекту, моральності, естетичної і емоційної культури… Ми намічаємо, що треба зробити практично, щоб ввести дитину в активну творчу діяльність… Ми приходимо до висновку, що треба зробити для розумового, морального, естетичного розвитку дитини – з тим, щоб завтра вона була не такою, як сьогодні, щоб в ній народжувалось і розвивалось нове» [10, 218 ]. Така діяльність вимагає від педагога повної самовіддачі й навіть самопожертви, безлічі знань, вміння відкрити і зрозуміти кожну дитину.
Саме вчителю, за його словами, належить роль формування здорової особистості, «творення самої людини». Цими словами він звертає увагу на визначну роль учителя у вихованні дитини, особливо вчителя української мови і літератури, адже «був глибоко переконаний, що виховна сила слова – це ще не займана цілина на педагогічному полі. Його ідеал – гармонійно розвинена, високоосвічена, культурна, щаслива людина, людина-громадянин, людина-творець, здатна прийняти від старших поколінь невмирущі надбання духовної культури» [1, 3].
Саме вчителі-словесники мають на кожному уроці використовувати цю силу слова, навчаючи і мови, і загальнолюдським моральним та духовним цінностям.
Тільки тонкий знавець дитячих душ міг створити такі твори, які сприяють вихованню важливих людських якостей. На основі цих робіт учням можна запропонувати цілу низку завдань:
– словникові (вибіркові, розподільні, пояснювальні, зорові, слухові) та контрольні диктанти;
– складання текстів в різних типів мовлення (розповідь, опис, роздум);
– подорожі за творами письменника;
– складання творів-мініатюр на основі афоризмів В.О.Сухомлинського;
– перекази текстів, контрольні диктанти;
– хвилинки каліграфії та толерантності;
– лексичний (стилістичний) аналіз тексту; робота з деформованим текстом.
Так у 9 класі під час опрацювання теми з розвитку мовлення «Оповідання на самостійно вибрану тему» пропоную вправу на основі твору В. О. Сухомлинського «Бо я людина», де учні повинні відтворити пропущені рядки тексту. Школярі починають пропонувати свої варіанти, обґрунтовуючи власні думки. Вони обговорюють свої варіанти в групах, потім зачитують придумані речення, міркуючи наскільки вдало відтворено текст. Після обговорення робіт пропоную оригінальний текст Василя Олександровича. Таким чином, в учнів з’являється можливість зрозуміти ідейний зміст оповідання видатного педагога і визначитися наскільки вони були близькі до думок В. О. Сухомлинського. Школярі, складаючи власні судження про дії та вчинки людей, розуміють наскільки толерантні стосунки допомагають вирішувати питання у складних життєвих ситуаціях.
На уроках української мови використання творчої спадщини В. О. Сухомлинського дає можливість учителю розкрити перед учнями неоціненну скарбницю мудрості видатного педагога. Можна використати речення і невеликі тексти для мовного аналізу. Пропоную учням для роботи такий текст, в якому треба пояснити значення виділеного вислову, визначити головні члени речення та синтаксичну роль тире.
В. О. Сухомлинський говорив: «Виховуй у собі людину – ось що головне. Інженером можна стати за п’ять років, вчитися на людину треба все життя.
Найголовніше в душі – це краса в широкому розумінні – це мистецтво і музика, і сердечні стосунки з людьми («Листи до сина») [8, с. 610].
Прочитайте роздуми В.О. Сухомлинського про найважливіші норми моральності. Додайте свої судження, використавши при цьому такі звороти:
На мою думку...; я вважаю...; я переконаний (-а); я поділяю (не поділяю) погляди...
Ви живете серед людей. Кожен ваш вчинок, кожне ваше бажання позначається на людях. Знайте, що існує межа між тим, що вам хочеться, і тим, що можна. Ваші бажання — це радощі або ж сльози ваших близьких. Перевіряйте свої вчинки свідомістю: чи не завдаєте ви зла, неприємності, незручності людям своїми вчинками. Робіть так, щоб людям, які оточують вас, було добре. Подумайте, чи не завдаєте ви зла людям, роблячи приємно собі. Ось на шкільній алеї цвіте бузок. Вам хочеться зламати квітучу гілочку. Але якщо кожен задовольнить таке бажання, квітучий кущ перетвориться на оголене гілля. Людям нічим буде милуватися – своїм вчинком ви вкрадете у них красу.
Учні, заглиблюючись у зміст тексту, зрозуміють, що треба розвивати в собі риси справжньої людини.
Зміст наступного тексту спонукає учнів розвиватися, творчо мислити, бути людяними, виховувати почуття, товариськості.
Народження егоїста
Андрійко - єдиний синок у мами з татом. Милуються Андрійком і дідусь з бабусею.
- Ти у нас найкрасивіший, - каже мама.
- Ти у нас найрозумніший, - каже тато.
- Ти у нас найщасливіший, - каже бабуся. - Ти нас найудачливіший, - каже дідусь.
Відвели Андрійка до школи. Запросила учителька дітей у клас. Саджає за парти. Хотіла була посадити Андрійка за другу парту, та він підняв такий плач, що вчителька одразу й передумала, й сів хлопчик за першу парту.
Почався урок.
У класі - четверо вікон. У перше вікно заглядає мама - не намилується, як Андрійко за партою сидить. У друге заглядає тато - не намилується, як Андрійко руку підіймає. У третє вікно заглядає бабуся, не намилується, як Андрійко рота відкриває. У четверте заглядає дідусь - не намилується, як Андрійко до трьох лічить.
Поглядає навколо Андрійко, і здається йому, що увесь світ заради нього, Андрійка, обертається. Здається йому, Андрійкові, що він - орел, а всі навколо нього - комашки. їм, комашкам, по землі повзати, а йому, орлові, в небесах ширяти.
І ніхто поки що не думає, як орел цей з висоти небесної на землю упаде, себе покалічить і іншим горя завдасть.
1. Поясніть значення слова егоїст.
2. Намалюйте словесний портрет Андрійка.
3. Поясніть вираз орел з висоти на землю упаде.
4. Перекажіть текст від імені егоїста Андрійка, мами Андрійка, учителя- психолога.
5. Складіть схему «Шкідливість егоїзму».
6. Уявіть, що буде далі з героєм тексту, коротко про це розкажіть.
Можна запропонувати учням такі завдання для створення власного висловлення:
– Напишіть власне міркування про думку В. О. Сухомлинського « Не йди по найлегшому шляху, йди по найтруднішому. Подолання труднощів підносить людину. Той, кому нестерпно трудно і хто подолав труднощі, схожий на альпініста, що досяг найвищої вершини».
– Спростуйте чи доведіть думку В. О. Сухомлинського «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний».
– Напишіть твір, продовживши власними міркуваннями думку В. О. Сухомлинського « Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди: значно більше треба для того, щоб бути справжньою дюдиною тоді, коли тебе ніхто не бачить».
Висновки і перспективи досліджень.
Отже, духовна спадщина великого педагога В. О. Сухомлинського – невичерпне джерело натхнення для сучасного вчителя та зокрема вчителя-словесника, педагогічних ідей для виховання в наших дітей таких загальнолюдських цінностей, як доброта, чуйність і толерантність. Використання творів В. О. Сухомлинського на уроках української мови сприятиме досягненню виховних завдань уроку, а відтак, і реалізації соціокультурної лінії навчальної програми. Подальші дослідження
практичного використання спадщини письменника і педагога будуть стосуватися його творів патріотичного спрямування.
Список використаних джерел
1. Вашуленко М. С. В. О. Сухомлинський — творець дитинства рідної мови / М. С. Вашуленко // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун-ту імені Володимира
Винниченка. Сер. : Педагогічні науки. — Кіровоград, 2008. — Вип. 78. — Ч. 2. — С. 3—5.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]: затверджено Постановою Кабінету Міністрів України
від 23 листопада 2011 р. № 1392. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011
3. Пентилюк М. І. Сучасний урок української мови / М. І. Пентилюк, Т. Г. Окуневич. — Х. : Видавнича група «Основа», 2007. — 176 с. — (Б-ка журн.
«Вивчаємо українську мову та літературу» ; Вип. 7). — С. 54—55.
4. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори у 5 т. — Т. 4. — К. : Рад. школа, 1976. — С. 7—392.
5. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори: В 5-ти т. — Т. 2. — К. : Рад. школа, 1976. — С. 419—654.
6. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В. О. Сухомлинський // Вибрані твори. В 5 т. — Т. 1. — К. : Рад. школа, 1976. — С. 55—206.
7. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. — К. : Рад. шк., 1978. — 263
Немає коментарів:
Дописати коментар